Клянусь лиш Богом, кожна ця сльозина
Впаде прокляттям, полум»ям пожеж
На тих, хто залишив без тата сина…
Хоч знаю, як болить — утри печаль,
Як ти — біди, хай кат смоли нап»ється…
Розбитий вдрузки юних душ кришталь
В ворожу плоть осколками віп»ється…
Як гірко, милий, тамувати щем,
Сирітські сльози скрутно витирати…
Серця малі, подряпані ущент,
Як важко мамі словом бинтувати…
І де ту силу зможу віднайти,
Щоб вам полегшити тягар важкої втрати…
Сама осиротіла, й зараз ти
Опорою для мене мусиш стати…
Не плач, мій хлопчику, у вас лишилась я,
За вашим татом вся Вкраїна плаче!
Така вже доля і моя, й твоя,
Та ти не плач, маленький мій козаче!
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум
0 коментарі :
Дописати коментар